Банани — трав'янисті рослини з могутньою кореневою системою, коротким, не виступаючим над землею стеблом і 6—20 листками, піхви яких утворюють подібність стовбура. Висота рослин варіює від 2 до 9 м[2] і навіть вище, що робить їх одними з найвищих (разом з бамбуками) трав у світі[4]; і недивно, що багато хто помилково приймає їх за дерева. Найвищою рослиною з роду бананів вважається вид Musa itinerans — висота його підвиду Musa itinerans var. gigantea може досягати 12 м[5]. Навколо основного стебла утворюється безліч бічних пагонів, один з яких згодом замінює попередній — таким чином відбувається вегетативне розмноження. Коріння численне, волокнисте; у багатому на гумус, пухкому ґрунті воно розростається до 4,9 м у бік і до 1,5 м у глибину[2].
Суцвіття загостеного банану
Листові пластинкивеликі, м'які, гладкі, довгасті або овальні, з паралельним жилкуванням;
розташовані по спіралі. Їх піхви згорнуті в щільну багатошарову
м'ясисту трубку, яку називають несправжнім стеблом. У міру зростання
рослини, молоде листя з'являється всередині пучка, а зовнішнє поступово
відмирає і опадає. При гарній погоді цей процес продовжується із
великою швидкістю - приблизно один листок на тиждень. У культурних
сортів банану листки досягають 275 см завдовжки і 60 см завширшки[6],
вони можуть бути повністю зеленими, зеленими з темно-бордовими плямами
або зеленими з верхнього боку і багряними знизу. При сильному вітрі або
зливі листя легко рветься уздовж жилок — така адаптація допомагає
рослинам виживати в тропічному кліматі. Коли банан готовий до цвітіння,
в точці зростання короткого стебла розвивається довгий квітконос, який
проходить через несправжнє стебло і услід за листям виходить назовні.
Цвітіння наступає через 8—10 місяців після активного росту рослини. Суцвіття — кетяг, що нагадує подовжену пишну бруньку
фіолетового або зеленого відтінку, на якій біля основи спочатку
розташовані крупні жіночі, потім — менші за розміром обох статей і на
кінці — дрібні чоловічі квітки. Всі квітки трубчасті, неправильної форми, складаються з 3 пелюсток, 3 чашолистків, зазвичай 6 тичинок, одна з яких недорозвинена і не має пиляків; гінецей синкарпний та складається з 3 плодолистків, що утворюють трикамерну зав'язь[7][8]. Квітки розташовані ярусами (так званими «руками») і містять у собі велику кількість нектару (до 0,5 г на кожну квітку[3]).
Кожен шар зібраний в кисть, що складається з 12—20 квіток, розташованих
радіально, і прикритий м'ясистим, восковим на дотик криючим листям. У
культурних бананів квітки білого кольору, криюче листя із зовнішнього
боку фіолетове, а з внутрішнього — темно-червоне. Розкрившись, чоловічі
квітки зазвичай дуже швидко опадають, залишаючи верхню частину суцвіття
голою, за винятком верхівкової бруньки, що не розкрилася. У дикорослих
видів цвітіння починається вночі або рано вранці — в першому випадку їх
запиленню сприяють кажани, а в другому — птахи і дрібні ссавці[3].
Плоди розвиваються тільки з жіночих квіток (двостатеві квітки безплідні) [8] —
у міру розвитку кожний ряд плодів все більше нагадує кисть руки з
безліччю пальців, кожен з яких вдає із себе товстошкіру, багатосім'яну ягоду. Розмір, колір і форма плодів можуть значно різнитись залежно від виду або сорту,
але найчастіше вони мають довгасту циліндричну або тригранну форму,
випрямлену або заокруглену. Довжина плоду варіює в межах від 3 до 40
см, товщина — від 2 до 8 см[2].
Колір шкірки може бути жовтим, зеленим, червоним або навіть сріблястим.
М'якоть плода біла, кремова, жовта або оранжева. У незрілому стані вона
тверда і клейка, але у міру дозрівання стає м'якою і соковитою. У
культурних форм плід часто позбавлений насіння і здатний розмножуватися
тільки вегетативно, проте у дикорослих рослин м'якоть наповнена великою
кількістю округлого або загостреного твердого насіння завдовжки 3—16
мм, причім їх маса може бути більшою за масу м'якоті[6]. На одній осі може розташовуватися до 300 плодів із загальною масою в 50—60 кг[9]. Для бананів характерний біологічний феномен, відомий як негативний геотропізм, — під час формування плоди під дією сили тяжіння спрямовані вниз, проте у міру зростання під дією гормонів одна або декілька осей починають рости вертикально вгору[10]. Після закінчення плодоношення наземна частина рослини відмирає.
Взято з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BD
| 
