популярність
драцени, що використовують як одиночну рослину для вітальні або зали,
постійно росте. високорослі екземпляри придбавають для офісів, і зараз
вони з'являються в продажі набагато частіше, ніж колись. здавна
улюблені кордиліни, як правило, більше компактні, але листя в них не
гірше, ніж у драцени, якщо не більше привабливі.
сімейство агавових (аgavaceae). усього існує близько 150 видів
вічнозелених дерев і чагарників, розповсюджених у тропіках старого
світу. деякі з 40 видів рослин сімейства можна вирощувати у кімнатних
умовах, однак найкрасивіші драцени з різнобарвними листям в основному
розводять в опалювальних оранжереях. розведення драцен не представляє
складності, тому що шматочки стебел прекрасно переносять
транспортування та служать посадковим матеріалом.
драцени світлолюбні, але вимагають захисту від прямих сонячних
променів. драконове дерево (dracaena draco), драцена запашна (dracaena
fragrans) та драцена гукера (dracaena hookerіana) літо можуть проводити
на свіжому повітрі, а зимувати при температурі 12°с і нижче в місцях,
захищених від морозу. всі інші драцени цілий рік тримають у приміщені,
температура в якому не повинна опускатися нижче 18°с. більше низька
температура ґрунту може бути небезпечна для рослини. вони невибагливі,
тіневитривалі, але краще розвиваються на яскравому світлі. догляд
загальний. більшість драцен добре росте на гідропоніці. більше стійкі -
рослини із зеленим листям. драцени з вузьким твердим мечоподібним
листям вимагають підвищеної уваги. ґрунт постійно зволожують, не
допускаючи надлишку води у горщикові. розмножують верхівковими живцями,
відрізками стебла та відводами. використовують при солітерній посадці,
у зимових садах. відрізки стебла укорінюються під плівкою при
температурі 25°С.
драцени
часто змішують із видами близького роду кордиліна (сordylіna). від
останнього вони відрізняються жовтуватим корінням (на відміну від білих
у кордиліни), наявністю всього одного насіння в кожному гнізді плоду (у
кордиліни - три) та дугонервоподібним жилкуванням листя (у кордилін
бічні жилки відходять під гострим кутом від головної).
драконове дерево dracaena draco - рослини до 18 м
висотою та 4.5 м у діаметрі, біля основи стовбура. росте на відкритих
скелястих місцях на канарських островах. легко розмножується насінням і
верхівковими живцями.
листя: кожна гілка розгалуження завершується щільним
пучком густорозташованого сірувато-зеленого, шкірястого,
лінійно-мечоподібного листя 45- 60 см довжиною та 2-4 см шириною в
середині пластинки, що трохи звужується до основи та загостреного до
верхівки, з жилками, що виділяються.
драцена ґодсефа dracaena godseffіana - напівчагарник із
прямостоячими, тонкими, тростяноподібними стеблами, одягненими
трикутно-ланцетними плінчатими лусочками. батьківщина - конго.
квіти: зеленувато-жовті, запашні, у верхівкових або пазушних кистьоподібних суцвіттях. у культурі цвіте вкрай рідко.
листя: у помилкових колотівках по 3-5,
довгасто-еліптичні, на верхівці тонко загострені, по краю іноді злегка
хвилясті, зверху зелені, із чисельними білими або кремовими плямами.
драцена гукера dracaena hookerіana - росте у південній африці. стовбур 1-2 м висотою, що іноді роздвоюється. є садові сорти. культивується в теплих оранжереях.
листя: шкірясті, сидячі, ланцетно-мечоподібні, 60-80 см
довжиною й 4-5 см шириною, що злегка звужуються та хвилясті біля
основи, з білуватими краями та злегка випуклої на нижній стороні
пластинки середньої жилки.
драцена деремська dracaena deremensіs - висока (у
кімнатних умовах до 3 м і вище) багаторічна рослина з товстим
задерев’янілим звичайно не гілкуючимся густоолистянілим стовбуром. по
мірі росту старе листя відмирає й обпадає, залишаючи на стовбурі чіткі
сліди. батьківщина - тропіки африки.
квіти: у пазушних кистьоподібних суцвіттях,
темно-червоні зовні, білі усередині, з неприємним запахом. плід
ягодоподібний, жовтогарячий, тригніздний. в культурі цвіте вкрай рідко.
листя: до 50 см довжиною, 5 см шириною, ланцетні, сидячі, біля основи розширені в піхву, темно-зелені.
садові форми:
"warneckіі" - листя із широкою молочно-сіро-зеленою серединною смугою та двома вузькими білими смугами біля краю;
"bauseі" - із широкою серединною білою смугою;
"shrіverіana" - з жовтувато-білою широкою облямівкою по краю листа.
драцена запашна dracaena fragrans - на відміну від
попереднього виду має більше широке, дугасто вигнуте листя, скупчені у
верхній частині стовбура, та білі або жовтувато-зелені квітки.
батьківщина - тропіки західної африки.
садові форми:
"massangeana" - з жовто-зеленою смугою на листах;
"vіctorіae" - із поздовжніми ясно-жовтими смугами.
драцена облямована dracaena margіnata - найпоширеніша
форма драцени. це струнка пальмоподібна рослина зі здеревілим
негіллястим стеблом, дуже мальовнича й невибаглива. особливо
декоративним стає в більш дорослому віці, коли нижнє листя обпадає, що
залишилося утворить на верхівці одинарного або подвійного стовбура
пучок густозібраного яскравого листя. старі екземпляри трохи нагадують
пальму, тому що листя зібране на верхівці стебла, що досягає більше 2.5
метрів у висоту.
квіти: у кімнатних умовах практично не з'являються.
листя: вузьке вигнуте досягає довжини до 70 см,
переважає зелений колір із краями червоного кольору.
необхідно ретельно підбирати місце розташування для даного виду, тому
що будь-яке, навіть незначне ушкодження листя приводить до наступного
порушення режиму росту рослини. з появою ушкоджень або деформування
листя, необхідно провести їх обрізання.
місце розташування
- світле, але захищене від прямих сонячних променів; d. draco, d.
fragrans і d. hookerіana літо можуть проводити на свіжому повітрі, а
зимувати при температурі 12°с и нижче в місцях, захищених від морозу;
всі інші драцени цілий рік тримають у приміщенні, температура в якому
не повинна опускатися нижче 18°с; більше низька температура ґрунту може
бути небезпечна для рослини. найкраще ростуть у легкій тіні, біля
східного або західного вікна. деякі види, наприклад, d. termіnalіs,
вимагають яскравого світла, d. margіnata і d. fragrans ростуть у
тіні.температура: помірна, узимку не нижче 12°с. більш легкі для
вирощування види витримують більш низьку температуру.
освітлення – тіневитривала.
поливання - рясне, ґрунт завжди повинний залишатися
вологим; улітку може бути необхідне щоденне поливання. взимку поливання
зменшують, але не дозволяють ґрунту пересихати.
вологість повітря – помірна.
вологість: додаткові відомості - вимагає регулярного обприскування. тільки d. draco і d. godseffіana можуть добре переносити сухе повітря.
догляд - кожні два тижні рослину варто підгодовувати сильно розведеним добривом.
розмноження - розмноження верхівковими живцями або
шматочками стебла, що укорінюють під плівкою в ґрунті при температурі
25°с. Розмножувати можна декількома способами: 1. верхівковими живцями:
верхню частину старої рослини відрізають і вкорінюють верхівковий
живець, застосовуючи фітогормони та нижній підігрів. 2. відведеннями:
одержують повітряні відведення від верхівкової частини рослини, що
потім відрізають й укорінюють. 3. відрізками стебла: частини стебла
довжиною 5-7 см використовують як стебльові живці. відрізки стебла
вкорінюються під плівкою при температурі 25°с.
пересадження – земляна суміш: дернова, листова,
перегнійна, торф'яна (2:1:1:0,5); для великих екземплярів дернова,
листова, перегнійна, крупний пісок (гравій) у співвідношенні 3:1:1:1.
гарний дренаж не зайве. дорослі рослини пересаджують навесні через
кожні 2-3 року, молоді - щорічно.
можливі труднощі -
коричневі кінчики або краї листя. найбільш імовірна причина -
сухе повітря. більшість драцен вимагають високої вологості повітря.
іншими причинами можуть бути холодні протяги або недостатнє поливання.
якщо причина у пересиханні ґрунту біля кореню, то на листі з'являться
коричневі плями.
м'яке скручене листя та коричневі краї. причина -
занадто низька температура. у ніжних видів драцен подібні ознаки
з'являються, якщо залишити їх біля вікна в холодну ніч.
жовтіюче нижнє листя. якщо листя жовтіє повільно, це
природно й неминуче для старих рослин. драценам властиво мати зелене
листя тільки у верхній частині голого стебла. такий вигляд пояснюється
тим, що листя у них живе недовго, через два роки воно жовтіє та
відмирає.
коричневі плями на листі. причина - недостатній полив. земля повинна бути увесь час вологою.
загибель рослини. одне з двох: або занадто рясний полив узимку, або занадто низька температура.
світлі сухі плями на листі. причина - занадто багато сонця. переставте в менш освітлюване місце.
шкідники - ушкоджується павутинним кліщиком, щитівкою,
борошнистим червцем, трипсом, плямистістю листів, попелястими грибами
та нематодою.
стратегія боротьби - боротьба зі шкідниками та хворобами в домашніх умовах має свої особливості.
по-перше, при виявленні агресорів не можна баритися й роздумувати. адже в кімнаті рослинам не на кого сподіватися, крім як на вас.
по-друге, намагайтеся застосовувати хімічні препарати,
тільки коли інші засоби вже випробувані й не дали результату. вибирайте
найменш токсичні препарати, пам’ятайте про нерозумних мешканців вашого
будинку: котів, собак, риб, птахів, які при вашій безтурботності
ненароком можуть отруїтися.
по-третє, не проводьте обробку в жилій кімнаті - тільки
в ізольованому просторі: у ванній або на балконі, точно дотримуйтеся
інструкції із застосування та правил особистої безпеки.
але головне, частіше спілкуйтеся зі своїми кімнатними
рослинами, доглядайте та спостерігайте за ними. любляче око квіткаря
здатне помітити перші ознаки нездужання. тоді ви зумієте відразу
виловити ту саму попелицю, що залетіла у кватирку й усі наші попередні
поради будуть вам зовсім ні до чого!
корисні властивості - на батьківщині із драцени
добувають смолу, називану "драконовою кров'ю". з волокон листя, що
мають властивості щетини й кінського волоса, роблять щітки. Драцену
можна віднести до самих потужних зелених "фільтрів". драцена
облямована, приміром , здатна поглинати через листя та корінь такі
отрути, як ксилол, бензол, формальдегід і трихлоретилен, та
знешкоджувати їх.
