 Кактус Сан-Педро (Echinopsis pachanoi, syn. Trichocereus pachanoi) — швидкоростучий колоноподібний кактус, що походить з перуанських Анд, де він росте на висотах між 2000 і 3000 м над рівнем моря[1]. Також кактус зустрічається в Болівії, Чилі і Еквадорі[2]
та вирощується в інших частинах світу. Використання включають
традиційну медицину та релігійну практику, часто вирощується в
декоративних цілях. Існують свідоцтва використання кактуса протягом
більш ніж 3000 років[3]. Зараз, проте, його вирощування для споживання заборонене в багатьох країнах через наявність галюциногена мескаліна.
Існує декілька видів кактусів, дуже схожих на E . pachanoi . Навіть
досвідчені ботаніки іноді помиляються. Так у 1960 році, коли Тернер і
Гейман відкрили, що E . pachanoi містить мескалін, вони помилково
ідентифікували цю рослину як Opuntia cilindrica . Окрім того декілька
інших південноамериканських кактусів з роду Ехінопсис також містять
мескалін. Це такі як E . peruviana , Е. cuzcoensis , Е. deserticola ,
Е. tacaquirensis i та Е. uyupampensis .
Ритуальне використання E . pachanoi триває уже понад 1300 років.
Іспанці робили численні спроби викорінити культ цієї рослини, так само
як і культ пейота у Мексиці. Тому він поступово став сумішшю
доіспанських і католицьких вірувань. Звідки власне і походить назва Сан
Педро кактус – кактус Святого Петра. Більшість християн вірять, що Св.
Петро володіє ключами від неба. Ефект від вживання кактуса давав віру
корінним жителям Перу у те, що він є ключем, який дозволяє володіти
небесами уже в земному житті. Інші поширені назви Echinopsis pachanoi
мають доіспанське походження – гуашума в північних Андах, ашума в
Болівії, агуакола в Еквадорі та деякі інші.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| 
